Арно Шікеданц: біографія

Біографія

Студентські роки

Народився в Ризі. Відвідував комерційно-біржову школу ризького об'єднання біржовиків (die B?rsencommerzschule des Rigaer B?rsenvereins). Закінчив хімічне відділення Ризького політехнічного інституту. У студентські роки входив в радикальну націоналістичну студентську корпорацію «Рубонія», в яку також входили фактичний ідейний натхненник Пивного путчу, один з найближчих соратників Гітлера ранніх і один з перших членів НСДАП Макс Ервін фон Шойбнер-Ріхтер, а також майбутній міністр у справах окупованих східних територій, розробник расової теорії Третього рейху Альфред Розенберг, з яким Шікеданц тісно дружив з юних років. Штаб-квартира корпорації, в якій культивувалися націоналістичні ідеї і формувалися майбутні експерти нацистської ідеології, розташовувалася у Пороховій вежі (нині простір вежі відведено під експозицію Військового музею). Після того, як 3 вересня 1917 Рига була зайнята німецькими військами, Шікеданц приєднався до них в якості рядового. За деякими даними, в 1918 р. працював у відділі преси (Pressestelle VIII) Верховного головнокомандування німецьких сил на Сході. За поширеною версією, Шікеданц виїхав до Німеччини після подій Першої світової війни і Жовтневої революції. Є відомості, що в 1919 р. Шікеданц служив у складі німецьких військ у Прибалтиці. У цілому, його діяльність в 1918-1922 рр.. не цілком відома.

Початок кар'єри

У Німеччині випускник РПІ активно співпрацював з товариством «Відродження», а також з газетою «Фелькишер беобахтер», головним друкованим органом НСДАП, рупором ідеології партії. Будучи членом НСДАП, Шікеданц з самого початку свого членства брав активну участь у діяльності цієї політичної сили, будучи найближчим сподвижником Шейбнера-Ріхтера. Однопартійці вважали його вже в той час одним з найбільш «підкованих» експертів по «російського питання». Учасник «Пивного путчу» 9 листопада 1923 року. У 1928 році опублікував книгу по «єврейського питання» - «Соціал-паразитизм у житті народу» («Sozialparasitismus im V?lkerleben»).

Кар'єрний зліт

У 1933 році було перспективне призначення. Його близький друг зі студентських часів Альфред Розенберг, в цей же час (квітень 1933 року) очолив Зовнішньополітичне управління НСДАП («Au?enpolitisches Amt»; APA), призначив його на посаду начальника штабу цієї організації. Також у відомстві Розенберга Шікеданц отримав чин рейхсгауптамтслейтера (Reichshauptamtsleiter). Таким чином, незабаром Шікеданц став одним з провідних радників Розенберга за расовими питань, продовжуючи спеціалізуватися на «російською питанні». Разом зі своїм босом він продовжував теоретичні розробки в області расової теорії. Зокрема, їм було видано «теоретичний» праця «Сіонізм», в якому він обгрунтував багато позицій нацистської ідеології на расовому грунті. Вже через деякий час про нього відгукувалися як про один з провідних фахівців у відповідній галузі. У 1936 році його обрали депутатом Рейхстагу від Гамбурга.

Нове призначення

17 липня 1941 на підставі указу Гітлера «Про цивільному управлінні в окупованих східних областях» під керівництвом Альфреда Розенберга було сформовано Імперське міністерство окупованих східних територій («Reichsministerium f?r die besetzten Ostgebiete»). Йому підпорядковувалися рейхскомісаріату «Остланд», «Україну», «Кавказ», «Московія» і «Туркестан». У новому відомстві Шікеданц був призначений імперським комісаром Кавказу з центром в Тбілісі. До складу керованої ним території мали увійти генеральні комісаріати «Кубань», «Грузія», «Азербайджан», «Ставрополь», а також «Горський генеральний комісаріат» і головні комісаріати «Калмикія» і «Вірменія». Апарат рейхскомісаріату «Кавказ» був сформований в восени 1941 року, проте після окупації територій Північного Кавказу до роботи приступили лише деякі адміністративні органи, бо ці райони входили до зони відповідальності тилових армійських підрозділів і польових командирів. Таким чином, Шікеданцу не судилося повноцінно вступити на посаду рейхскомісара. Після звільнення радянськими військами Північного Кавказу апарат рейхскомісаріату був евакуйований, а сам рейхскомісаріат фактично перестав функціонувати.

Під час наближення радянських військ до Берліна застрелив свою дружину і восьмирічну дочку, а потім сам покінчив життя самогубством.

Твори

• Sozialparasitismus im V?lkerleben. Leipzig,.
• Das Judentum, eine Gegenrasse. Leipzig, 1927.

Комментарии

Сайт: Википедия