Бернд Алоїс Циммерман: біографія

Життя і творчість

Виріс в сільській місцевості, в католицькому середовищі Західної Німеччини, вчився в церковній школі, з дитинства захоплювався органом. У 1938 вступив у Вищу школу музики в Кельні, але навчання перервала війна: в 1940 Циммерман був призваний до війська вермахту, у військових діях не брав участь, в 1942 був демобілізований через хворобу (гостре шкірне захворювання). Диплом про завершення музичної освіти отримав в 1947, але вже з 1946 виступав як композитор, аранжувальник, музичний редактор на радіо. У 1948-1950 займався на Курсах нової музики в Дармштадті у Рене Лейбовіц і Вольфганга Фортнера. У 1957 і 1963 був стипендіатом Німецької Академії вілла Массімо в Римі, з 1960 викладав в Університеті музики в Кельні. Зазнав впливу неокласицизму І. Стравінського і П. Хіндеміта, пізнього А. Веберна, вільно вводив в свої твори джазові ритми, елементи легкої музики, народні пісні, дитячі лічилки, цитати з музичної класики від франко-фламандської школи до Г. Малера (кантата « Похвала глупоті », 1948; Скрипковий концерт, 1950), будував цілі твори на принципі колажу (балет« Музика для вечерь короля Убю », 1966). Став відомий після прем'єри опери «Солдати» (1965, написана в 1958-1960), в якій серіальна техніка втілювала авторську концепцію «сферичного часу». Іншим твором, що привернув увагу публіки, став «Реквієм по юному поетові» (1968, на вірші ліриків XX ст., Що покінчили з собою).

Разом з тим складність, трагізм музичної мови Циммермана відштовхували повоєнних слухачів і критику . Він болісно переживав свою невизнаність, це призвело до погіршення душевного стану, що загострився, проблем із зором. Через кілька днів після завершення біблійного дійства на слова старозавітної книги Екклезіаста «Ich wandte mich und sah an alles Unrecht, das geschah unter der Sonne» («І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем») Циммерман покінчив з собою.

Твори

• Nobody knows the trouble I see (1954, концерт для гобоя і камерного оркестру)
• Капричіо (1946, імпровізації для фортепіано на популярні теми)
• Des Menschen Unterhaltsproze? gegen Gott (1952, радіо-опера за Кальдероном)
• Perspektiven - Musik f?r ein imagin?res Ballet (1956, уявний балет для двох фортепіано)
• Симфонія в одній частині (1951, ред. 1953)
• Die Befristeten (1967, для джазового квінтету)
• Omnia tempus habent (1957, кантата для сопрано і 17 інструментів на текст книги Екклезіаста)
• Соната для скрипки соло (1951)
• Canto di speranza (1957, кантата для віолончелі та камерного оркестру , присвячується Зігфріду Пальму)
• Концерт для віолончелі з оркестром у формі па-де-труа (1966)
• Концерт для гобоя і камерного оркестру (1952)
• Lob der Torheit (1947, бурлескна кантата на слова Гете для соло, хору та оркестру)
• Концерт для скрипки з оркестром (1950)
• Antiphonen (1961, для альта і 25 інструментів)
• Tempus Loquendi (1963, для флейти соло)
• Requiem f?r einen jungen Dichter (1969, для оповідача, сопрано, баритона, трьох хорів, магнітофона, оркестру, джазового ансамблю та органу)
• Dialoge (1960, ред.1964, концерт для двох фортепіано з оркестром)
• Pr?sence, ballet blanc (1961, для трьох фортепіано і оповідача)
• Konfigurationen (1956, для фортепіано)
• Intercomunicazione (1967, для віолончелі та фортепіано)
• Ich wandte mich um und sah alles Unrecht das geschah unter der Sonne (1970, для двох оповідачів, баса та оркестру)
• Vier kurze Studien (1970, для віолончелі соло)
• Photoptosis (1968, прелюдія для оркестру)
• «Солдати» (1958-1960, пост. 1965, опера в чотирьох діях за однойменною драмою Я. М. Р. Ленца)
• Musique pour les soupers du Roi Ubu (1966, балет за п'єсами А. Жаррі)
• Alagoana (Caprichos Brasileiros) (1950, балетна сюїта на теми бразильського фольклору)
• Соната для віолончелі соло (1960)
• Stille und Umkehr (1970, накидання для оркестру)

Циммерман про музику

• Intervall und Zeit. Aufs?tze und Schriften zum Werk / Christof Bitter (Hrsg.). Mainz: B. Schott 's S?hne, 1974.

Література про композитора

• Paland R. Work in progress und Werkindividualit?t: Bernd Alois Zimmermanns Instrumentalwerke; 1960 - 1965. Mainz a.o. Schott, 2006.
• Zeitschichtung: gesammelte Aufs?tze zum Werk Bernd Alois Zimmermann / Ebbeke K., Henrich H. (Hrsg.). Mainz a.o.: Schott, 1998.
• Konold W. Bernd Alois Zimmermann. Rouen: Octobre en Normandie; Paris: de Maule, 1998.
• Wolf K. Bernd Alois Zimmermann: Der Komponist und sein Werk. K?ln: DuMont-Verlag, 1986.
• Zeitphilosophie und Klanggestalt: Untersuchungen zum Werk Bernd Alois Zimmermanns / H. Beyer, S. Mauser (Hrsg.). Mainz: Schott 's S?hne, 1986.
• Pitz-Grewenig M. Untersuchungen zur Oper 'Die Soldaten '. Trier, 1981.
• Wenzel S. Text als Struktur: der Kohelet im Werk Bernd Alois Zimmermanns. Berlin: Weidler, 2001.
• Hilger S. Autonom oder angewandt?: Zu den H?rspielmusiken von Winfried Zillig und Bernd Alois Zimmermann. Mainz a.o.: Schott, 1996.

Комментарии

Сайт: Википедия