Роберт Джон Артур «Роб» Хелфорд: биография

Хелфорд повернувся до своїх металевим коріння зі створенням нової групи Halford, до складу якої увійшли колишній учасник Riot і Spastic Ink барабанщик Роб Джярзомбек (англ.Rob Jarzombek), гітаристи Патрік Лачман (англ.Patrick Lachman) (екс-State of the art, Diesel Machine) і Майк Класяк (англ.Mike Chlasciak), а також колега Роба по Two басист Рей Ринд (англ.Ray Riendeau).

Після публікації на особистому сайті Хелфорд треку «Silent Screams» фірма Sanctuary виявила бажання підписати контракт з музикантом, результатом чого став вихід тепло зустрінутого, як журналістами, так і шанувальниками альбомуResurrection(2000), продюсером якого виступив Рой Зі. Журнал Classic Rock назвав цей реліз «можливо кращим альбомом, який Judas Priest так ніколи і не записали».

Наступні за виходом альбому півроку музикант провів у концертах по всьому світу. Приблизно 93 концерту були зіграні в країнах Північної та Південної Америки, Європі і Японії. Тур увінчався виступом на фестивалі Rock In Rio в Бразилії, де Halford виступили перед двохсоттисячного аудиторією, в той же час куди більшу кількість шанувальників групи могли спостерігати виступ по Інтернету. Перше світове турне групи було відображено на дводисковому концертному альбоміLive Insurrection, який серед інших визначності вмістив у себе «живу версію» пісні «The One You Love To Hate», виконану в Лондоні Хелфорд і Брюс Дікінсон (Iron Maiden).

У тому ж році музиканти Halford зайнялися сторонніми справами: Майк випустив свій третій сольний альбомThe Spilling, Ярзомбек і Ринд працювали в Spastic ink, а Лачман створив новий проект з лідером Prong Томмі Віктором і барабанщиком Деном Лауда.

Проте в 2002 році вийшов новий альбом гурту під назвоюCrucible.

Crucibleбув виданий на Metal-Is/Sanctuary Records 24 червня в Європі і 25 червня в іншому світі. Слідом за виходом альбому було нове світове турне, початок якого було покладено виступом на Sweden Rock Festival 7 червня 2002.

Слідом за цим виступом була серія концертів команди на різних європейських фестивалях як Gods Of Metal, Rockwave, With Full Force та інших. На них Хелфорд і його група виконували не тільки свої композиції, а й класику з репертуару Judas Priest.

Слідом за Європою Halford відвідали Північну Америку. Правда, в цьому турне не брав участь Лачман, оскільки був зайнятий роботою в Diesel Machine. Його обов'язки довелося виконувати продюсеру гурту Рою Зеду. Він же займав місце гітариста і на японських гастролях, які команда провела в компанії з дез-металісти Children of Bodom.

У квітні 2003 року через загострення особистих проблем групу покинув Рей Ринд, на місце якого був запрошений Майк Девіс з Lizzy Borden.

Незабаром група Хелфорд і їхній менеджер Джон Бекстер покинули Sanctuary Records за два альбоми до закінчення контракту. Приводом стала образа на Рода Смоллвуд і його людей за недопродвіженіе останнього альбомуCrucibleз кінцевою метою повернути Роба в Priest. Запланований новий альбом Хелфорд збирався профінансувати сам, однак планам не судилося збутися: всупереч численним заявам про неможливість возз'єднання з Judas Priest 11 липня 2003 відбулася подія, яка вразила весь музичний світ: після 12 років сольної кар'єри Роб Хелфорд оголосив про своє повернення в Judas Priest.

На самому початку своєї сольної кар'єри Хелфорд на два виступи став вокалістом Black Sabbath, оскільки заміняв Ронні Джеймса Діо в листопаді 1992 року. Сам Ронні прийняв рішення покинути групу, коли Оззі Осборн в черговий раз заявив про відхід зі сцени і запросив Black Sabbath відкривати два його прощальних концерти, які такими не виявилися. Діо визнав це приниженням, але він примудрився зберегти обличчя завдяки вдалому збігу обставин: його контракт закінчується 13 листопада 1992 року, а концерти Оззі були заплановані на 15-е і 16-е. Роб Хелфорд, який був давнім другом Діо і земляком Sabbath, прийшов на допомогу колегам.