Наши проекты:

Про знаменитості

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький: биография


Сімейна трагедія. Проти Польщі

Хмельницький мав невеликий хутір Суботів (за назвою річки Суба), поблизу Чигирина. Скориставшись його відсутністю, польський підстароста Чаплинський, ненавидів Хмельницького, напав на його хутір, пограбував його, відвіз жінку (Гелену), з якою Хмельницький жив після смерті його першої дружини Ганни Сомковне, обвінчався з нею за католицьким обрядом і висік одного з синів Хмельницького так сильно, що той ледь не помер. Задокументованих підтверджень смерті сина Хмельницького немає, але його ім'я більше ніде не згадується, на відміну від Тимоша та Юрія.

Хмельницький почав було шукати відплати на суді, але там йому відповіли лише насмішкою, відшкодувавши йому лише 100 золотих (за оцінками істориків сума збитку становила більше 2-х тисяч золотих). Тоді він звернувся до короля, який, відчуваючи себе безсилим перед Сеймом (Польським парламентом), висловив, як говорили, подив, що козаки, маючи шаблі за поясом, не захищають самі своїх привілеїв. Повернувшись ні з чим з Варшави, Хмельницький вирішив вдатися до зброї. Він таємно зібрав козаків і зумів так збурити їх, що вони проголосили його гетьманом і просили Хмельницького особисто, а не через послів вести переговори з кримськими татарами, щоб схилити їх до союзу з козаками. Хмельницький прохання козаків вирішив виконати. Один з учасників таємного зборів, Роман Пешта, доніс про задуми Хмельницького коронному гетьману Потоцькому, який віддав наказ заарештувати Хмельницького. Однак Барабаш випустив свого зятя з в'язниці. 11 грудня 1647 він разом зі своїм сином Тимошем прибув у Запорізьку Січ, а звідти попрямував до Криму, де царював в той час Іслам Гірей III. Хан прийняв Хмельницького ласкаво, але щодо війни з Польщею дав відповідь нерішучий, хоча перекопському мурзи Тугай-бея і наказано було йти з Хмельницьким, не оголошуючи формально війни Польщі. 18 квітня 1648 Хмельницький прибув на Січ і виклав результати своєї поїздки до Криму. Полковники і старшина на Січі прийняли його з ентузіазмом і козацтво обрало його гетьманом війська запорізького.

Після обрання у своєму Білоцерківському універсалі Хмельницький писав:

n
n

Вам всім загально Малоросіяном про те доносимо, так і до компанії військової, на передлежачої з ними ж поляками справу військове вас викликаємо і заохочуем. Кому мила віра благочестива, від поляків на унею втілюється; кому з вас улюблена цілість вітчизни нашої, Україна Малоросійської .. - Про уволненю від бід Лядських всього народу Малоросійського.

n
n

Лист із Черкас царю Олексію Михайловичу

n
n

Наяснійшій, велможній і преславний цару московський, а нам велце милостивий пане і добродію.

N

Подібно з презирством божого тое ся стало, Чого ми самі собі зічілі і намагався про тое, абіхмо годині теперішня могли через посланців своїх доброго здоров'я вашої царської велможності навідіті і найніжшій поклун свій отдати. Ажно Бог всемогутній здарів нам від твоєї царської величності посланцув, хоч не до нас, до пана Киселя послання в потребах його, которих товариші наші козаки в дорозі натрафівші, до нас, до війська завернули.

n

Через которих радісно прийшло нам твою царську велможност відомий учинити оповоженю віри нашое старожитньої грецької, за яку з давніх годин і за вольності свої кривавий заслужоніе, від королів давніх надання помирю [ем] і до тих годину від безбожних Ариян спокою не маєм.

n

[Тв] орець Спаситель наш Ісус Христос, ужаловавшіс крівдубогіх людей і кривавий сліз сиріт Бідний, ласкою і милосердям своїм святим озирнувшись на нас, подібно, послав Своє слово святе, ратоваті нас рачив. Яку яму під нами били вікопалі, самі в ню ся обвалили, же дви війська з великими таборами їх допоміг нам Господь Бог опановаті і Трох гетьманів живцем узяти з иншими їх санаторами: перший на Жолтом Води, в полю посеред дороги запорозкоі, комісар Шемберк і син пана краківського ні з одною душею НЕ втекли. Потім сам гетьман великий пан краківський з невинним добрим чоловіком паном Мартіном Калиновським, гетьманом повному короною, під Корсуном містом потрапили обадва в неволю, і військо всі їх квартянное до щадки їсть Розбита; ми їх не брали, но тя люди брали їх, коториє нам служили [в тій м] Ірі від царя Кримського. Здал тим нам і про те вашому [царського] величності ознайміті, же Певна нас відомостях зайш [ла від] князя Домініка Заславського, которий до нас прісілал про світ просячи, і від пана Киселя, воєводи Браславського, же певне короля, пана нашого, смерть взяла, так Розума, ж з причини тих же незбожніх ворогів це і наших, которих їсть багато королями в землі нашой, за чім земля тепер Власне порожня. Зічілі біхмо соби самодержця господаря такого в своїй землі, яко ваша царська велможност православний християнської цар, азалі бі предвічний пророцтво від Христа Бога нашого виповнилося, што все в руках його святе милості. В чом упевняем ваша царська величність, якщо бі била на то воля божая, а Поспех твуй царський зараз, не бавячіся, на панство тоє наступаті, а ми зо всим Військом Запорозкого прислужитися вашой царської велможності готовісмо, до которогосмо з найніжшімі послугами своїми яко найпілне ся отдаемо.

N

а мінова буде те вашому царській величності слішнім, якщо ляхи знову на нас схотят наступаті, в той же час чім борж Іди поспішно з свого боку на їх наступаті, а ми їх за Божею допомоги отсул возмем. І нехай виправить Бог з давніх Виково ознаймленное пророцтво, якому ми самі собі полецевші, до милостивих нуг вашій царській величності, яко найуніженей, покірно отдаемо.

n

Дат з Черкас, 8 червня 1648. Вашій царській величності найнізші слуги.

n

Богдан Хмельницький, гетьман з Військом його королівської милості Запорозкого.

n
n

- Під стягом Росії: Збірник архівних документів. М., Російська книга, 1992.

n