Наши проекты:

Про знаменитості

Хмара Степан Ілліч: біографія


Хмара Степан Ілліч біографія, фото, розповіді - український націоналіст і політичний діяч, радянський дисидент, один із засновників Української республіканської партії, стоматолог, Герой України
-

український націоналіст і політичний діяч, радянський дисидент, один із засновників Української республіканської партії, стоматолог, Герой України

Біографія

народився 12 жовтня 1937 в селі Бобьятін Львівського воєводства Польщі (тепер Львівська область Україна). Після закінчення школи працював протягом 4 років водієм, після чого вступив на стоматологічний факультет Львівського медичного інституту, який він закінчив у 1964. Жваво цікавлячись дисидентським рухом, Степан Хмара став розповсюджувачем самвидаву. У 1972 він навіть почав брати участь у випуску підпільного журналу «Український вісник». У 1975 правоохоронними органами була зроблена перша спроба арешту Степана Хмара. Справа була закрита в зв'язку з відсутністю доказів злочину.

У 1980, проте, Степана Хмару все таки заарештовують і засуджують до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею «антирадянська агітація і пропаганда». Посилання Степан Хмара відбував у Пермській області. Вийшовши в 1987 на волю, він брав активну участь у відтворенні української Гельсінської групи.

Навесні 1990 Степан Хмара був обраний депутатом Верховної ради України від Індустріального (№ 261) виборчого округу. За нього віддали свої голоси 63,61% виборців. У квітні 1990 Степан Хмара разом з Левком Лук'яненком та Михайлом Горинем створивУкраїнську республіканську партію, заступником голови якої він і був обраний.

У листопаді 1990 Степан Хмара був знову арештований і просидів у ув'язненні до квітня 1991. Він звинувачувався в нападі на представника міліції. Ця акція отримала назву «Справа Хмари».

На минулому 1 - 2 травня 1992 III з'їзді УРП Степан Хмара заявив про свій вихід з партії. Разом з ним ряди УРП покинули радикальні представники цієї партії. Після цього Степан Хмара і група його прихильників створилиУкраїнську консервативну республіканську партію (УКРП), головою якої він і був обраний.

На минулих 27 березня 1994 парламентських виборах Степан Хмара здобув свою найбільшу політичну перемогу. Від Залізничного (№ 261) виборчого округу, від якого балотувався Степан Хмара, також був кандидатом і голова конкуруючої УРП Михайло Горинь. Степан Хмара переміг свого супротивника з відривом у 29,48% голосів, набравши 54,41%.

Напередодні парламентських виборів в березні 1998 УКРП створила передвиборний блок разом з УРП і КУН. Блок отримав назву «Національний фронт». Степан Хмара йшов третім за списком блоку. Блок не подолав, однак, чотиривідсотковий бар'єр і Степан Хмара у Верховну раду не пройшов. Одночасно він брав участь у виборах від одномандатного виборчого округу № 116. Однак і тут Степан Хмара програв, поступившись кандидату від НРУ.

13 вересня 1998 Степан Хмара бере участь у перевиборах в одномандатному виборчому окрузі № 97. Однак і тут він зазнає поразки. 5 червня 2000 він знову бере участь у перевиборах в одномандатному виборчому окрузі № 115. І тут він займає лише третє місце (6,10% голосів).

15 грудня 2001 УКРП саморозпускатися та її члени переходять в Батьківщину. Степан Хмара стає заступником голови Батьківщини Юлії Тимошенко. Таким чином Степан Хмара бере участь у парламентських виборах 31 березня 2002 під номером 10 виборчого списку БЮТ.

Навесні 2005 Степан Хмара виходить з Батьківщини і стає членом УНП. На парламентських виборах 26 березня 2006 він бере участь під номером 13 виборчого списку «Українського народного блоку Костенка і Плюща». Так як блок вибори програв, то і Степан Хмара в парламент не пройшов.

30 вересня 2007 Степан Хмара взяв участь у парламентських виборах під номером 94 передвиборчого списку блоку партій «Наша Україна - Народна Самооборона», в який увійшла УНП. До Верховної ради пройшли, однак, тільки кандидати цієї політичної сили від номера 1 до номера 72 включно.

Степан Хмара автор книг «Етноцид українців в СРСР» і «Генеральний погром».

Нагороди

  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (11 жовтня 2007) -за безкомпромісність і твердість волі в боротьбі за незалежність України та з нагоди 70-річчя від дня народження
  • Герой України (19 серпня 2006 - за визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії)
  • Орден Свободи (25 листопада 2008) -за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів демократії та з нагоди Дня Свободи

Комментарии

Сайт: Википедия