Наши проекты:

Про знаменитості

Керолайн Харріс: біографія


Керолайн Харріс біографія, фото, розповіді - американська актриса німого кіно
-

американська актриса німого кіно

Біографія

Керолайн Харріс народилася 11 листопада 1867 року. У 1895 році народила сина Річарда, який згодом також став актором. В деяких джерелах вказується, що Керолайн була матір'ю-одиначкою, в інших, що батьком хлопчика був успішний комерсант, який забезпечував родину ..

Давала уроки англійської мови, нещодавно прибула до Нью-Йорк, Аллі Назимова.

У 1907 році, 6 травня, Харріс дебютувала на Бродвеї у виставі«Шлях насолод». До того часу Керолайн було вже тридцять дев'ять років. Наступну роль їй запропонував Бенджамін Чепіно у своїй виставі«Лінкольн», за мотивами історичних подій. Разом вони зіграли головні ролі. Прем'єра Спекталь відбулася 5 лютого 1909 року. Усього дано було сімнадцять кончини.

У цьому ж році відбувся дебют Керолайн Харріс в кінематографі. Девід У. Гріффіт задіяв її в своєму фільмі «Намисто». Це була екранізація однойменної новели Гі де Мопассана. Керолайн зіграла власницю зниклого намиста, через втрати якого головна героїня десять років виплачувала борги, не знаючи, що діаманти в оздобленні були фальшивими.

У невеликій ролі була задіяна Мері Пікфорд. Незважаючи на те, що це був і її перший рік в кіно, для Мері це була вже шістнадцята короткометражка. У наступному фільмі Керолайн зіграла матір героїні Мері Пікфорд, дівчата, чий спів у сільській церкві чує менеджер водевілів і пропонує їй роботу в місті. Прем'єра фільму відбулася в першу суботу після Різдва, 27 грудня 1909 року.

А до цього Керолайн встигла взяти участь в 65 виставах. З них 64 рази вона виходила на сцену театру бродвейськуDaly 's Theatre, де грала роль у комедійному виставі«Біллі», за сценарієм Джорджа Кемерона (псевдонім Гледіс Ренкіна, більш відомої як місіс Сідні Дрю), і одного разу у виставі під назвою«Зрештою».

У 1910 році Харріс грала в мелодраматичному виставі«Вихор». Після нього актриса на чотири роки зникла як з театральної сцени, так і з кіноекрана. Її повернення відбулося тільки в 1914 році. У квітні вийшла короткометражка«The Claws of Green», а в травні відбулася прем'єра«панти»в недавно побудованомуТеатрі Бута, названому так на честь відомого американського актора XIX століття Едвіна Бута. Цей спектакль був для Керолайн Харріс останнім на Бродвеї.

У 1915 році вийшли ще два фільми, в яких брала участь Керолайн. Обидва зняті в жанрі драми. В одному з них, «Мадам Баттерфляй», Харріс знову грає матір героїні Мері Пікфорд, на цей раз юної гейші Чіо-Чіо-Сан, яку прозвали за легкість і красу американськими військовими Баттерфляй (Метелик). А в «Полину» ненадовго з'являється на екрані в невеликій ролі другого плану.

1916 рік виявився для актриси найбільш плідним у плані кінозйомок. Вона знялася в екранізації «Вічна Сафо» за романом Альфонса Доде«Сафо». Її роль була невеликою, в головній ж блищала Теда Бара. У тому ж році Керолайн ще раз опинялася на майданчику з цією знаменитістю. На цей раз у фільмі «Золото і Жінка».

Фільмографія

Комментарии

Сайт: Википедия