Валерій Борисович Харламов: биография

Проте новий тренер не міг не довіряти провідним хокеїстам ЦСКА, а тому перші роки покладався на них. Трійка Михайлов-Петров-Харламов при Тихонова добилася нових успіхів: були виграні ще два світові першості в 1978 і 1979 роках, де Валерій Харламов був також в числі кращих. Крім того, на початку 1979 року радянські хокеїсти здобули Кубка Виклику 1979 в США. Харламов зумів зіграти тільки в першій грі серії, а дві наступні пропустив через травму.

У жовтні 1979 в матчі чемпіонату СРСР проти «Спартака» трійка Петрова (зусиллями Михайлова) закинула свою тисячну шайбу в першостях СРСР в вищій лізі.

Проте найголовніший турнір чотириріччя - олімпійський турнір 1980 року - збірна СРСР провела непевне. В одному з вирішальних матчів хокеїсти поступилися студентській команді США 3:4, і втратили шанси на завоювання золота. Після Олімпіади на адресу трійки Михайлов-Петров-Харламов посипалися звинувачення в слабкій грі і пропозиції мерщій завершувати кар'єру.

З сезону 1980/81 трійка була розформована. У грудні 1980 року змушений був завершити кар'єру Борис Михайлов, а Харламов з Петровим продовжували грати, але при цьому періодично переводилися в різні ланки (Петров завершив кар'єру після чемпіонату світу 1981). У другій половині 1980 року і першій половині 1981 Харламов багато зробив для становлення майстерності молодих Сергія Макарова, Володимира Крутова, Андрія Хомутова. У нього вдома деякий час жили деякі приїжджі хокеїсти - наприклад, Олексій Касатонов.

Перед початком сезону 1981/82 Харламов говорив друзям, що цей сезон для нього стане останнім, після закінчення якого він стане дитячим тренером. Влітку 1981 він посилено готується до нового сезону і набирає непогану форму: у складі ЦСКА він став у 11-й раз чемпіоном СРСР і володарем Кубка європейських чемпіонів. На цьому турнірі був названий кращим нападаючим, набравши в трьох зустрічах 11 очок (2 +9). Крім того, провівши в серпні 1981 чотири виставкових гри в Скандинавії, Харламов розраховував, що його візьмуть до складу збірної на Кубок Канади 1981, однак головний тренер Тихонов вирішив інакше. Тихонов пояснював рішення тим, що у нього була розмова з хокеїстом, де Харламов погодився з тренером, що не має достатніх фізичних кондицій, щоб грати в Канаді. У підсумку, Валерій в пригніченому душевному стані залишився в Москві, а через кілька днів загинув в автокатастрофі.

Загибель

У четвер 27 серпня 1981 року, о сьомій годині ранку, на 74 км Ленінградського шосе сталася аварія, що призвела до загибелі хокеїста. Валерій, Ірина та її двоюрідний брат Сергій Іванов поверталися до міста з дачі в селі Покровка під Клином на своїй «Волзі» під номером 00-17 ММБ. Ірина, яка сиділа за кермом, не впоралася з керуванням на слизькій від дощу дорозі, і машину винесло на зустрічну смугу, де вона зіткнулася з вантажівкою ЗІЛ (врізалася вантажівці в бік). Від отриманих травм всі пасажири «Волги» померли на місці.

У книзі Раззакова «Зіркові трагедії» сказано, що за день до аварії на цій ділянці міняли асфальт. Там, де закінчувалося нове покриття, утворився своєрідний виступ висотою 5 см, який і став причиною трагедії. Дружина Харламова була недосвідченим водієм і, наскочив на купину, втратила керування. Також додатковим фактором, що спричинило смерть людей, було й те, що вантажівка був набитий до відмови запчастинами.