Фрідріх (Фріц) Генріх Карл Хаарман: біографія

Біографія

Народився 25 жовтня 1879 року в сім'ї кочегара паровоза Олле Хаармана. Всі хто знав Олле, говорили, що людиною той був похмурим, не дуже розумним, але занадто запальним. Фріц, молодший син Олле боявся і ненавидів батька, але перечити грізному татові не смів. Фріц зганяв злість на тварин і дітей, молодших за віком. Перед ним постала реальна небезпека потрапити до в'язниці. Поетом Олле домігся зарахування сина в унтер-офіцерську школу в Новому Брейзаке.

Фріц не виявляв особливого завзяття до навчання але вважався хорошим солдатом. За термін служби у командування не було нарікань до Хаарману. Потім Хаарманн демобілізувався з армії. Через пару років він потрапив до психіатричної клініки в Хільдшейме, куди потрапив за приставання до дітей, але був визнаний нездатним відповідати за свої вчинки. Хаарман не був визнаний буйним, а тому режим у нього був вільним. У 1904 році Хаарман благополучно втікає з клініки і перебирається до Швейцарії. Якийсь час він жебракував, пару раз опинився в поліції, а потім повернувся в Ганновер.

Батько був не радий поверненню сина. У Олле і Фріца сталася серйозна сварка, і син покинув будинок. Деякий час знову жебракував, жив випадковими заробітками та крадіжками. Потім вирішив повернутися в армію. Служити потрапив в 10-й єгерський батальйон, що базувався в Кольмаре (провінція Ельзас).

Немає доказів того, що Хаарман брав участь у бойових діях Першої світової війни. Але після звільнення Хаармана з армії в 1918 році він отримав хороший пенсіон, що дозволило Фріцу відкрити в Ганновері кондитерську лавку. У своїй лавці Хаарман торгував не тільки тістечками, а й м'ясом, що в ті голодні часи не було незвичайним.

Вбивства

Перша жертва Фріца, 17-річний Фрідель Роте, якого маніяк зустрів на вулиці і запросив жити з ним, непомітно відправив листівку матері в якій написав, що його прихистив «добрий дядько», і вказав його адресу. Сталося це в 1918 році. Він не здогадувався про психопатії Хаармана.

Фрідель покинув маму без попередження, і та довго шукала сина. Фрідель відправився в Ганновер, який на той час був гей-центром Німеччини. Роте був гомосексуалістом, що не подобалося його матері.

Мати Фріделя, отримавши листівку, тут же пішла в поліцію. До Хаарманну на вулицю «Rote Reihe 2» прийшли поліцейські. Як розповідав пізніше Харман, в момент, коли поліцейські увірвалися в його будинок, маніяк якраз закінчував розрізати убитого ним Роте. Голова юнаки лежала за фіранкою вікна, прикрита простий газетою. Поліція її не виявила. З приводу м'яса Хаарманн заявив, що це яловичина.

Трохи пізніше він все-таки був заарештований, а потім і засуджений на дев'ять місяців «за непристойну поведінку», так як він чіплявся до юнаків з пропозиціями зайнятися сексом. Вийшовши з в'язниці Харман зрозумів що необхідно більш обережно вибирати партнерів. А ще непогано б потоваришувати з поліцією. У цьому йому допомогло армійське минуле. Через пару місяців після звільнення маніяк став позаштатним співробітником поліції. Користуючись званням, Хаарман став частенько відвідувати Центральний вокзал Ганновера. Там він і знаходив своїх жертв. Більшість з зниклих (жертвами Фріца ставали хлопчики і юнаки віком від 13 до 20 років) були волоцюгами, ніхто їх особливо й не шукав.

Майже всі жертви були підібрані ним у залі очікування центрального вокзалу Ганновера. У той час вокзал, особливо в нічний час, вважався зоною підвищеної небезпеки. Вночі туди пройти було досить важко, але Хаармана як поліцейського пускали.

Комментарии