Фукудзава Юкити: биография

З цього часу Фукудзава займається складанням підручників, в яких простим, доступним для розуміння мовою викладав те, що він вважав за необхідне знати своїм учням: відомості з історії та географії країн світу, з фізики, хімії, астрономії, основи філософських і соціально-політичних вчень Заходу.

У другій половині 60-х років Фукудзава опублікував свою першу книгу, яка називалася «Стан справ на Заході» («Сейе Дзідзо», 1866-1869). Ця книга розповідала про те, що було природним для Заходу, але абсолютно новим для Японії: про парламент, політичні партії, системі соціального забезпечення, пошті, банках, транспорті. Книга починалася з опису побаченого Фукудзави західного способу життя - розповіді про школах, бібліотеках, музеях, газетах, про все, що, на думку автора, Японії варто було б перейняти. Фукудзава також помістив до книги свої переклади уривків із загальноосвітніх лекцій, присвячених діяльності уряду і економічних питань. І нарешті, Фукудзава виклав погляди британського юриста Вільяма Блекстона щодо прав людини, а також американського вченого Френсіса Вейланда про податкову систему. У додатку Фукудзава опублікував основні дати з історії Росії та Франції.

Протягом року книга розійшлася накладом понад 200 тис. примірників. Ця робота була настільки популярна, що всі книги про Захід стали іменуватися «Фукудзава-бон» («Книга Фукудзава»).

Фукудзава-просвітитель прагнув до поширення природничо-наукових знань. Не будучи фахівцем в багатьох галузях знання він здійснював багатогранну літературну діяльність. Так, в 1867 році він випускає твори: «Путівник по західним країнам», «Договір з 11 пунктів», «Їжа, одяг, житло на Заході». Його твори 1869 представляли популярний виклад соціального і політичного стану країн Заходу: «Достовірне знайомство з країнами світу», «Китайсько-англійські відносини», «Про діяльність англійської парламенту»,«Вірші з назвами всіх країн світу». Він також здійснював перекладацьку діяльність: «Прийоми поводження з рушницею», «Військове мистецтво Заходу», «Новий календар», «Моральне виховання дитини»(1881),«Закони розрахунку».

Однак Фукудзава не обмежувався лише пропагандою готових ідей. Починаючи з твору «Заклик до знань» («Гакумон-но сусуме», 1872), він повністю розкриває свою позитивну позицію, вже не просто знайомлячи з західною культурою, а виступаючи з критикою феодальної ідеології і стверджуючи необхідність загальної освіти. З позицій теорії природних прав людини і позитивізму Фукудзава звернувся до широкої читацької аудиторії з закликом покінчити зі старим феодальним минулим, відмовитися від станових забобонів і старої конфуціанської науки, оволодіти практично необхідними знаннями, він стверджував право кожного на свободу, рівність, незалежність.

З 1873 по 1876 Фукудзава входив до просвітницьке товариство «Мейрокуся».

У 1875 році Фукудзава опублікував одну з найвідоміших своїх книг - «Короткий нарис теорії цивілізації» («Буммейрон-но гайряку»). У цьому творі Фукудзава виступав уже як глибокий мислитель. Відзначаючи загальну нерозвиненість Японії, що вийшла зі стану ізоляції, він висував необхідність краху феодальної моралі, як пережитку минулого.

У 1874 - 1889 роках загострюється боротьба між урядом і народом з приводу відкриття парламенту (так званий рух «за свободу і народні права»-«дзію мінкен ундо»). Фукудзава, незважаючи на те, що він був представником групидзайяха(«опозиційні вчені»), вибрав лінію підтримки уряду. Він вважав, що перетворення зверху принесуть країні велику користь, допоможуть перетворитися на сильне буржуазна держава, і виступав як прихильник символічні конституції. Він прийняв пропозицію уряду видавати газету, яка підготувала б громадську думку до запланованого відкриття парламенту.

У цей період Фукудзава публікує свої роботи «Про децентралізації» («Бункенрон», 1877) і«Популярні лекції про права народу»(«Цудзоку мінкенрон», 1878). У них він прагне роз'яснити, що таке «права народу», оскільки на його думку, значення цих слів «самому народу незрозуміло». З 1882 року Фукудзава почав видавати газету «Хроніка поточних подій»(«Дзідзо симпо»), що стала найпопулярнішою в Японії. Майже всі роботи Фукудзави 80-х - початку 90-х років XIX століття були написані для газети і служили цілеспрямованого формування громадської думки у відповідності з розумінням завдань, що стояли перед країною.

Фукудзава схвалив введення конституції в 1889 році. Імператорський указ про скликання парламенту в 1890 році він також взяв із задоволенням.

У 1900 році імператор завітав Фукудзави на знак визнання заслуг в освіті й публіцистиці 50 тис. ієн (величезні на ті часи гроші). Перед будівлею університету Кейо в урочистій обстановці був встановлений бюст Фукудзави.

Основні твори

• «Короткий нарис теорії цивілізації» («Буммейрон-но гайряку», 1875)
• «Про децентралізації» («Бункенрон» , 1877)
• «Заклик до знань» («Гакумон-но сусуме», 1872)
• «Стан справ на Заході» («Сейе Дзідзо», 1866-1869)
• «Популярні лекції про права народу» («Цудзоку мінкенрон», 1878)

Сайт: Википедия