Паулу Фрейре: біографія

Біографія

У 1961 р. Фрейре був призначений директором Департаменту культурного розвитку в університеті Ресіфі. У 1962 р. він отримує можливість застосувати свою теорію і навчає 300 працівників цукрових плантацій читати і писати за 45 днів. Після чого бразильський уряд схвалює створення тисяч подібних культурних гуртків по всій країні.

У 1964 р., після військового перевороту, диктатура забороняє їх діяльність. Фрейре арештований і поміщений у в'язницю як «зрадник», де знаходиться 70 днів. Після вигнання і короткочасного перебування в Болівії, Фрейре працює 5 років в Чилі на уряд і ФАО при ООН. У 1967 р. Фрейре публікує свою першу книгу «Освіта як практика свободи» (англ.Education as the Practice of Freedom). За якою слід його найвідоміша книга «Педагогіка пригноблених» (англ.Pedagogy of the Oppressed), вперше опублікована в Португалії в 1968 р.

Творчість

Паулу Фрейре працював у галузі народної освіти та займався філософією освіти, що дозволило об'єднати не тільки класичні підходи Платона, але й сучасну марксистську критику і теорію боротьби з колоніалізмом. «Педагогіку пригноблених» можна розглядати як розвиток чи відповідь на книгу Франца Фанона «Прокляття затавровані» (фр.Les Damn?s de la Terre), в якій підкреслюється необхідність забезпечення корінного населення таким утворенням, яке буде одночасно сучасним (замість традиційного, патріархального) і анти-колоніальним (а не просто насадженням культури колонізаторів).

Твори

• Педагогіка пригноблених (zip)
• Паулу Фрейре. «Освіта як практика звільнення». (Фрагмент у форматі PDF)

Комментарии

Сайт: Википедия