Наши проекты:

Про знаменитості

Валерій Олександрович Франчук: біографія


Валерій Олександрович Франчук біографія, фото, розповіді - український художник, графік
-

український художник, графік

Біографія

Франчук Валерій Олександрович народився 10 вересня 1950 в селі Зелена Красилівського району Хмельницької області, України.

Художник (живописець-графік). Член Національної спілки художників України з 1990 року. Закінчив Київський Державний Художній Інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) в 1986 році. Графічний факультет, майстерня станкової графіки.

З 1986 по 1989 працював в графічному цеху Київського комбінату монументального декоративного мистецтва. З 1990 року на творчій роботі.

З 1983 року веде активну виставкову діяльність як на території України так і далеко за її межами, що сприяє інтеграції українського мистецтва у світовий культурний співтовариство. Гідний наслідування громадянський і патріотичний вчинок В. Франчука - його рішення передати в дарунок державі (Музею-меморіалу голодомору на Україні) 72 твори з циклу «Розгойдані дзвони пам'яті» над яким автор працює останні 17 років. Творча спадщина митця за 27 років складається з понад 3000 творів живопису і понад 700 графічних аркушів. На його рахунку 104 групових, республіканських та міжнародних художніх виставок і 128 персональних виставок в Україні та за її межами. Твори зберігаються у вітчизняних музеях, громадських організаціях і культурних центрах України і країн світу.

На творчість художника написано 246 публікацій в газетах і журналах України і світу.

Нагороди

  • Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня № 10118 від 21.11.2008 р. - указ президента України № 1061/2008.
  • Нагрудним знаком «Знак пошани» № 3082 від 19.09.2005 р . № 286
  • Нагороджений почесним званням «Заслужений художник України» № 1677 від 30.11.2005 р.
  • Лауреат премії імені Василя Стуса.
  • Почесною грамотою Київського міського голови № 1840 від 05.03.2003 р. і т. д.
  • Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України за досягнення в розвитку культури і мистецтв № 557 від 06.10.2003 р.
  • Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» № 1332 від 26.11.2005 р.
  • Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка № 193 від 03.03.2008 р.
  • Нагороджений УПЦ КП «Орденом Святого Архістратига Михаїла» № 2474 від 26.11.2008 р.

Творчість

Основними серіями і циклами до яких звертається художник у своїй творчості є:

Творче кредо: "Я творю для того, щоб люди не забували, що у них є душа. А, кажуть, вона вічна ..."

Відгуки про творчості Валерія Франчука

«... Про художника Валерія Франчука, можна сказати, що він - Літописець Україні, адже все його життя пов'язане з долею народу. Цикл творів, присвячених історії козацтва, пам'яті жертв Голодомору, важкої праці ліквідаторів Чорнобиля, не дають забути пройденого шляху життя Україна. Кожна картина - як придорожній хрест, біля якого потрібно зупинитися, подумати, помолитись і піти далі.

Валерій Франчук не лише художник, але і глибоко духовний Людина, своєю вірою в Творця і Спасителя хоче врятувати цей світ і кожного людини окремо. Цикл картин на біблійні сюжети повертає людей до першооснов, до осмислення співіснування Бога і Людини, Віри і Буття, - і все це для того, щоб впевнено йти вибраним шляхом.

Художника Валерія Франчука можна порівняти з середньовічним Кобзарем, який йде по дорогах Україні і на своїх полотнах мовою фарб і квітів "співає" поезію Тараса Шевченка та народні пісні.

Про нього можна сказати, що він - Людина-однолюб, навіки закоханий в Україну і в чудо світу природи її землі. У своїх пейзажах він зізнається в коханні осіннім туманам, які огортають і пестять рідний край, лісового джерела, який омиває, очищає і живить його Єдину - Батьківщину. Через стиглі поля пролягають стежки - дороги, серед них - і Його Дорога.

Кожна картина Валерія Франчука - це гімн України, це молитва за її долю. Все своє творче життя він присвячує Воскресінню Україні. Саме ця Дорога вибрала його ... »

Комментарии

Сайт: Википедия