Наши проекты:

Про знаменитості

Павло Степанович Фомін: біографія


Павло Степанович Фомін біографія, фото, розповіді - російський генерал, учасник підкорення Кавказу і Кримської війни
-

російський генерал, учасник підкорення Кавказу і Кримської війни

Народився 19 січня 1818 і походив з дворян Війська Донського. Отримавши виховання в 2-му кадетському корпусі, він 2 серпня 1836 був проведений в хорунжі і незабаром після того був призначений на Кавказ, де знаходився на правому фланзі лінії під командуванням генерал-майора Засса. Постійні експедиції в гори дали можливість молодому Фоміну вже на другий рік служби взяти участь у справах проти горців. Під час цих експедицій за хоробрість і розпорядливість, надану при влаштуванні Лабинської лінії, він був проведений в сотники і нагороджений орденом св. Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Прослуживши на Кавказі близько трьох років, Фомін в 1840 р. повернувся на Дон і був призначений у навчальний козачий полк, а через чотири роки проведений в осавули. Слідом за тим Фомін був переведений в Донський збірний навчальний полк, розташований в Привіслянського краї. З цим полком він взяв участь у настала незабаром Угорської кампанії 1849 р. і за відмінності, надані при занятті міста Кракова, був зроблений у військові старшини і призначений до з особливих доручень при начальнику штабу Війська Донського. У 1852 р. Фомін був проведений за відзнаку в підполковники і призначений командиром Донського № 9 полку. З цим полком він скоїв Кримську кампанію 1853-1856 рр.., Спочатку складаючи нашу передову лінію постів по лівому березі Дунаю, потім, перейшовши Дунай, брав участь в облозі Сілістрії і за відмінності, виявлену під час цієї облоги, отримав чин полковника; після повернення ж російських військ з Дунайських князівств він зі своїм полком перейшов до Криму і брав участь у битві на річці Чорній, за що був нагороджений орденом св. Станіслава 2-го ступеня з мечами. Після закінчення Кримської кампанії Фомін продовжував командувати донським № 9 полком до 1863 р., коли був призначений начальником штабу Війська Донського і в листопаді того ж року був проведений в генерал-майори. У 1870 р. Фомін був призначений похідним отаманом донських козачих полків Варшавського військового округу і на цій посаді залишався до 1877 р., причому в 1871 р. був підвищений до генерал-лейтенанти. На час Турецької кампанії 1877-1878 рр.. Фомін був призначений наказним отаманом іррегулярних військ діючої армії, що не входять до складу дивізій. Із закінченням Турецької війни був спочатку зарахований по Війську Донському, але незабаром призначений членом Військової ради. На цій посаді він залишався до самої своєї смерті. За свою майже 50-річну службу Фомін мав багато орденів, до ордена св. Олександра Невського включно.

Помер Фомін 13 грудня 1885 після тривалої хвороби, у своєму маєтку в області Війська Донського.

Джерела

Комментарии

Сайт: Википедия