Наши проекты:

Про знаменитості

Володимир Іванович Фісінін: біографія


Володимир Іванович Фісінін біографія, фото, розповіді - російський вчений в галузі промислового птахівництва та організації сільськогосподарської науки
-

російський вчений в галузі промислового птахівництва та організації сільськогосподарської науки

Біографія

Закінчив Омський сільськогосподарський інститут, з 1962 по 1964 роки працював асистентом кафедри тваринництва Омського СХИ. У 1964-1967 роках працював у Тюкалинском птахорадгоспу зоотехніком-селекціонером, потім заступником директора з виробництва. З 1967 по 1971 роки возгоавлял Західно-Сибірської зональної дослідної станції по птахівництву. З 1971 р. по теперішній час директор Всесоюзного НИТКИ птахівництва, одночасно в 1987-1991 роках генеральний директор Всесоюзного НВО «Союзптіцепром». З 1991 року генеральний директор Міжрегіонального науково-технічного центру з птахівництва. У 2002 році обраний першим віце-президентом РАСГН. Член Міжнародного клубу агробізнесу.

Протягом 18 років обирався віце-президентом Всесвітньої наукової асоціації по птахівництву (США, Бразилія, Японія, Нідерланди). Президент Російського птахівничого союзу, член Міжвідомчої робочої групи з пріоритетного національного проекту «Розвиток АПК» при Раді при Президенті Російської Федерації щодо реалізації пріоритетних нацпроектів. Почесний академік Академії Наук РБ. Почесний громадянин Сергієво-Посадський району

Область наукової діяльності: приватна зоотехнія, птахівництво.

Основні публікації

Фісінін опублікував близько 500 наукових праць, у тому числі 60 книг і брошур, з них 9 монографій. Має понад 115 патентів та авторських свідоцтв на винаходи. Ряд праць опубліковано за кордоном.

Книги:

  • «Виробництво бройлерів» (Співавт.: Т. А. Столляр). М.: Агропромиздат, 1989. - 184 с.
  • «Промислове птахівництво» (Співавт.: В. М. Агєєв та ін.) М.: Колос, 1978. - 399 с.
  • «Біохімічні та фізіологічні аспекти взаємодії вітамінів і біоелементами» (Співавт.: Ю. І. Микулець та ін.) ВНИТИ ін-т птахівництва. - Сергиев-Посад, 2002. - 191 с.
  • «Птахівництво країн світу наприкінці XX століття». (Співавт. С. А. Данкверт і ін) М.: 2005 р. - 338 с.
  • «Промислове птахівництво». (Під загальною редакцією академіка РАСГН В. І. Фісінін). Сергієв-Посад: 2005 р. - 599 с.
  • «Годування сільськогосподарської птиці» (Співавт.: І. А. Єгоров та ін.) ВНИТИ птахівництва. - Сергієв Посад: 2003. - 375 с.
  • «М'ясне птахівництво» (Співавт.: Т. А. Столляр, Г. А. Тардатьян). М.: Россельхозиздат, 1981. - 270 с.
  • «Адаптація агроекосфери до умов техногенезу» (Співавт. Р. Г. Ільязов та ін.) Казань.: 2006 р. - 668 с.
  • «Ембріональний розвиток птахи» (Співавт.: І. В. Журавльов, Т. Г. Айданян). М.: Агропромиздат, 1990. - 240 с. - (Науч. тр. ВАСГНІЛ).

Нагороди

  • Орден Трудового Червоного Прапора (двічі, в 1975 і 1981 роках)
  • Заслужений діяч науки Російської Федерації (1999)
  • Орден Пошани (2006)
  • Кавалер Ордена «Сільськогосподарських заслуг» (Франція) (2003)
  • Орден Леніна ( 1986)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною" IV ступеня (6 квітня 2010) -за великий внесок у розвиток сільськогосподарської науки та багаторічну плідну діяльність
  • Лауреат Державної премії Російської Федерації в галузі науки і техніки (1995)

Двічі нагороджувався Преміями Ради Міністрів СРСР (1979, 1990), золотими і срібними медалями ВДНГ і ВВЦ.

Участь у важливих науково-практичних проектах

Входить до числа розроблювачів ресурсозберігаючих конкурентоспроможних технологій виробництва елітних племінної продукції; методу примусової линьки курей; численних розробок за технологією виробництва яєць і м'яса птиці, нормованої годівлі. Співавтор російських кросів м'ясних курей «Зміна-7», «Конкурент-3», «Сибіряк», а також яєчних кросів «Родоніт», «Радонеж» і «Птічное». Брав участь у створенні найбільшої у світі колекції генофонду рідкісних і зникаючих порід курей. Творець наукової школи «Біологічні та генетичні основи селекції, годівлі та технології утримання птиці».

Під науковим керівництвом академіка РАСГН В. І. Фісінін захищено 10 докторських і 18 кандидатських дисертацій.

Комментарии

Сайт: Википедия