Про знаменитості
Франческо ФАА-ді-Бруно: біографія
-
італійський математик і священик, блаженний Римсько-Католицької Церкви, зарахований до лику блаженних римським папою Іоанном Павлом II в 1988 році, уродженець Алессандрії
Біографія
Належав до старовинного графського роду, з якого в XVI столітті вийшла дружина герцога Мантуї Камілла ФАА. Після закінчення курсу в колегії в Новій Лігуре, ФАА-ді-Бруно вступив до Туринську військову академію, з якої вийшов у 1846 році. Брав участь у війні 1848-1849 років. У 1849 відряджений до Парижа для удосконалення в математиці. Після повернення на батьківщину, вийшовши в 1853 році у відставку, Франческо ФАА-ді-Брюно знову відправився в Париж, займався під керівництвом Коші і Леверрье і при дружньому вплив з боку Муанье і Ерміта. Зведений у 1855 році паризьким факультетом в ступінь доктора після подання ним дисертації«Th?orie de l '?limination, d?voleppement de la fonction perturbatrice d'une plan?te»(П., 1856). З 1860 року став читати в Туринському університеті, а в 1871, отримавши і там ступінь доктора і звання професора, зайняв кафедру вищого аналізу та вищої геометрії, але згодом читав тільки вищий аналіз.
У 1876 році він вступив в духовний стан, став абатом і заснував в Турині консерваторію «del Suffragio» з церквою при ній.
учено-літературна діяльність
учено-літературна діяльність ФАА-ді-Бруно почалася з 1852 року приміщенням у XVII тому журналу Ліувілля статей«D?monstration d'un th?or?me de Sylvester sur la d?composition, d'un produit de 2 d? term."і«D?monstration d'un th?or?me de Sylvester sur la r?duction d. fonct. homog. ? 2 lettres ? leur forme canonique ».
З творів ФАА-ді-Бруно найбільшим розповсюдженням - і притому не в одній тільки Італії - користувалися такі:
- «Th?orie des formes binaires» (Турин, 1876; є і в німецькому перекладі).
- «Cenni elem. sopra il calcolo degli errori »(Турин, 1867; вийшло також у французькому перекладі);
- « Th?orie g?n?rale de l '?limination »(II., 1859);
З численних мемуарів і журнальних статей, поміщених ФАА-ді-Бруно, назвемо:
- «Nouv. s?rie dans 1. fonctions ellipt. »(там же, XCV, 1882);
- «D?monstration ?l?mentaire du th?or?me fondam. sur les lignes g?od?siques »(« Nouvelles annales de math?matiques », IV, 1865);
- « Les restes produits par 1. rech. du plus grand commun diviseur entre 2 polyn?mes »(« Comptes rendus des s?ances de l'Acad?mie des sciences de Paris », XLII, 1856);
- « Le funz. simmetr. d. radici di una equaz. »(там же);
- « Funz. isobar »(там же, VII, 1856);
- « La partition des ombres »(« Crelle's Journal », LXXXV, 1878);
- « La teorica d. invarianti »(Tortolini,« Annali di Matematica pura ed applicata », VI, 1855);
- « D?monstration directe de la formule jacobienne de la transformation cubique »(там же, X, 1887).
- «Stabilim. di un osservatorio magnet. e meteorol. in Torino »(« Il Nuovo Cimento », III, 1853);
- « Nouv. formule de calcul diff?r. »(« The Quarterly Journal of pure and applied Mathematics », I, 1857);
- « Notes on modern alg?bra »(« American Journal of Mathematics », III, 1880);
ФАА-ді-Бруно був відомий і як винахідник нових приладів: пише апарату для сліпих, приладу для подання руху вузлів і перигелію місячної орбіти, еліптичного циркуля і так далі.