Наши проекты:

Про знаменитості

Христина Трівульціо Бельджойзо: біографія


Христина Трівульціо Бельджойзо біографія, фото, розповіді - італійська княгиня, письменниця, журналістка, видна учасниця боротьби за незалежність Італії від Австрійської імперії
-

італійська княгиня, письменниця, журналістка, видна учасниця боротьби за незалежність Італії від Австрійської імперії

Біографія

Христина була дочкою Джеронімо Ісідоро, маркіза Трівульціо. Вона виховувалася у монастирі, а в 1824 році вийшла заміж за князя Еміліо Барбіано Бельджойзо. Незабаром після одруження через невірність чоловіка подружжя розлучилося, але формально залишалися в шлюбі і підтримували хороші стосунки. Після розставання з чоловіком княгиня зайнялася політикою і зробилася покровителькою карбонаріїв.

Коли хвилювання, що відбувалися в 1830 році в Романьї, ні до чого не привели, вона вирушила до Парижа, де заснувала в 1843 році «Gazetta italiana» і у 1845 році щотижневе видання «Ausonia»; крім того, писала статті для «Constitutionnel» і «Democratie pacifique». Вона перевела також на французьку мову твір Віко «Scienza nova» і видала анонімне твір: «Essai sur la formation du dogme catholique» (Париж, 1846). Коли Пій IX пробудив надії італійських патріотів, княгиня поспішила повернутися на батьківщину і, проїжджаючи по країні, усюди закликала до боротьби за незалежність.

Після раптової в Мілані у березні 1848 року революції, княгиня сформувала на власний рахунок загін волонтерів і висадилася з ними в Ліворно, щоб звідти попрямувати в пьемонтського табір при Мантуї. Після взяття Мілана австрійцями 6 серпня 1848, за яким пішли вигнання княгині і конфіскація її маєтків, вона продовжувала трудитися на користь італійського справи в Парижі та Турині.

На початку 1849 роки княгиня відправилася в Рим і прийняла тут діяльну участь у революційних подіях. Після взяття міста французами вона через Мальту вирушила до Константинополя і близько двох років провела на Сході, де написала для журналу «National» свої цікаві «Souvenirs d'ex il». Коли за амністією, виданої в травні 1856 року, їй було повернуто її маєтку, вона повернулася до Парижа, де видала серед іншого «Emina. R ? cits turco-asiatiques »(Париж, 1856) і« L'Asie mineure et Syrie »(Париж, 1858), в яких розповідала про свої пригоди та враження під час подорожей по Малій Азії, Сирії і святих місцях.

У 1859 році виповнилося нарешті патріотичні бажання княгині. За угодою з туринським урядом вона об'їхала всю Італію, пропагуючи у всіх містах плани Кавура. Після укладення Віллафранкского світу вона заснувала в Мілані журнал «Italia», з яким згодом переселилася в Турин, так само вона сприяла підставі міланської газети «Perseveranza». Бельджіоіозо померла в Мілані в 1871 році.

Джерела

Комментарии

Сайт: Википедия