Наши проекты:

Про знаменитості

Патріарх Тихон: биография


7 листопада наречений Патріарх відбув до Троїце-Сергієвої лаври, де пробув декілька днів, про що збереглися спогади архімандрита Кронида (Любимова) († 10 грудня 1937), намісника Лаври.

Інтронізація відбулася 21 листопада 1917 року (4 грудня за н. ст.) в кремлівському Успенському соборі, в свято Введення.

Діяльність Помісного Собору 1917-1918

Перша сесія собору прийняла низку нормативно-правових документів для будівництва церковного життя в нових умовах:Визначення про правове становище Церкви в державі, яке зокрема передбачала: головне публічно-правове становище Православної Церкви в Російській державі; незалежність Церкви від держави - за умови узгодження церковного і світського законоуложеній; обов'язковість православного сповідання для глави держави, міністра сповідань та міністра народної освіти. Було затвердженоПоложення про Священному Синоді та Вищому Церковному Радіяк вищих органах управління в період між скликаннями помісних соборів.

Друга сесія відкрилася 20 січня (2 лютого) 1918 року і закінчилася у квітні . В умовах крайньої політичної нестабільності собор доручив Патріарху таємно призначити своїх місцеблюстителем, що він і виконав, призначивши митрополитів Кирила (Смирнова), Агафангела (Преображенського) і Петра (Полянського) як можливих своїх наступників.

Потік вістей про розправах над духовенством, особливо вбивство митрополита Київського Володимира (Богоявленського), спонукав заснувати особливе поминання сповідників і мучеників, «помер життя своє за православну віру». Були прийняті Парафіяльний статут, покликаний згуртувати парафіян навколо храмів, а також визначення про єпархіальному управлінні (передбачає більш активну участь у ньому мирян), проти нових законів про цивільний шлюб та його розірвання (останнє ні в якому разі не повинно було торкатися церковного шлюбу) і інші документи.

20 вересня 1918 Помісний Собор вимушено припинив свою тривала 13 місяців роботу, не завершивши її.

Анафема та інші заяви

19 січня (ст . ст.) 1918 року Патріарх Тихон видав своє знамените Послання, яке, зокрема, йшлося:

n
«Схаменіться, безумці, припиніть ваші криваві розправи. Адже те, що творите ви, не тільки жорстоке справа, це справді справа сатанинське, за яке підлягаєте ви вогню геєнського в житті майбутньої - потойбіччя і страшному прокляттю потомства в життя цієї земної. N

Владою, даною Нам від Бога, забороняємо вам приступати до Тайн Христовим, анафематствуем вас, якщо тільки ви носите ще імена християнські і хоча за народженням своєму належите до Церкви Православної.

n

Заклинаємо і всіх вас, вірних чад Православної Церкви Христової, не вступати з такими нелюдами роду людського в яке або спілкування: "Ізміті злаго від вас Самех" »(1Кор.5: 13).

n
n

Хоча в суспільній свідомості закріпилася думка, що анафема була проректи на більшовиків, останні не названі явно; Патріарх засудив тих, хто:

n
n

гоніння спорудили на істину Христову явні і таємні вороги цього істини і прагнуть до того, щоб погубити справу Христове, і замість любові християнської всюди сіють насіння злоби, ненависті і братовбивчої боротьби. Забуті і потоптані заповіді Христові про любов до ближніх: щодня доходять до Нас известия про жахливі і звірячих побиття ні в чому не винних і навіть на одрі хвороби лежачих людей, винних тільки хіба в тому, що чесно виконали свій обов'язок перед Батьківщиною, що всі сили свої клали на служіння благу народному. І все це відбувається не тільки під покровом нічної темряви, але й наяву, при денному світлі, з нечуваною досі зухвалістю і нещадною жорстокістю, без жодного суду і з нехтуванням будь-якого права і законності відбувається в наші дні у всіх майже містах і селах нашої вітчизни: і в столицях, і на віддалених околицях (у Петрограді, Москві, Іркутську, Севастополі та ін.)

n

все в притчах сповнює серця Наше глибокою скорботою болючою і змушує Нас звернутися до таких нелюдам роду людського з грізним словом викриття і крику за заповітом св. апостола: «грішить ж перед усіма картай, та й прочії страх ймуть» (1Тим.5: 20).

n
n