Наши проекты:

Про знаменитості

Микола Олександрович Сухомлинов: біографія


Микола Олександрович Сухомлинов біографія, фото, розповіді - російський військовий і політичний діяч, оренбурзький губернатор і колишній наказний отаман Оренбурзького козачого війська
-

російський військовий і політичний діяч, оренбурзький губернатор і колишній наказний отаман Оренбурзького козачого війська

Біографія

Народився 27 липня 1850 на Волині. Потомствений дворянин. Брат Сухомлинова згодом став військовим міністром.

Освіта

Закінчив 1-й Петербурзький кадетський корпус і Миколаївського кавалерійського училища. У липні 1868 року зарахований корнетом у лейб-гвардії уланського Його Величності полк.

Військова служба

У серпні 1872 підвищений до поручика із затвердженням на посаді завідувача навчальної командою полку, а рівно через рік отримав свою першу нагороду: орден Св.Станіслава III ступеня.

Під час російсько-турецької війни 1877-1878 років перебував у діючій армії. Брав участь у битві при гірському Дубняк, у взятті Телішскіх укріплень, Філіпополя, Татар-Базарджіка, Сан-Стефано, зробив перехід через Балкани. Після закінчення війни повернувся до Росії і був призначений членом офіцерського суду свого лейб-гвардійського уланського полку, після завідував полковим зброєю, в 1881 році зроблений ротмістром.

У 1909 році дослужився до посади начальника кавалерійської дивізії.

Губернатор

Прибув до Оренбурга і вступив на посаду губернаторами 8 жовтня 1911 року.

З 16 лютого 1912 року в Оренбурзькому козачому війську запрацював великий князь Костянтин Костянтинович, у тому ж року 23 вересня зволенням імператора Миколи II війську було присвоєно старшинство з 1574 року, з часу побудови воєводою Іваном Нагим дитинця (острожка) Уфи.

У 1913 році була побудована залізнична магістраль Оренбург-Орськ (відкриття пасажирського та товарного руху відбулося 19 грудня 1914 року), було отримано дозвіл на будівництво залізниць на Уфи і Казань.

При Сухомлинова отримало розвиток в губернії освіту. За відомостями Оренбурзької міської управи, в 1913 році в одних тільки парафіяльних школах міста налічувалося 5300 учнів, на народну освіту було витрачено більше чверті міського бюджету (250 тисяч рублів). На 1914 року міська управа просили з думи 280500 рублів.

При Сухомлинова тривав збір пожертвувань на будівництво музею Оренбурзького краю, йшли турботи про відкриття судової палати, на порядок денний було винесено питання про пам'ятник в Оренбурзі Олександру II, прибув з Уральська (28 травня 1914 року) перший пароплав фінляндського суспільства братів Лайх «Уралець».

Про оголошення мобілізації в Оренбурзі стало відомо 17 липня 1914 року в 7 годин вечора, а вранці 18 липня указ про мобілізацію був опублікований у всіх місцевих газетах. Через тиждень після оголошення мобілізації перший другочергових полиці ОКВ (з 7-го по 12-й) були направлені в райони розгортання російської армії. Слідом за ними (з 30 липня по 7 серпня) вирушили полиці третьої черги: з 13-го по 18-й.

З перших днів війни в області почалося пристрій госпіталів і санітарних поїздів.

Складна військова та політична обстановка в країні привела до ускладнень і в Оренбурзькій області. Збільшився потік біженців, падала зарплата, відчувалася нестача житла.

24 травня 1915 був призначений Степовим генерал-губернатором, командувачем військами Омського військового округу і наказним отаманом Сибірського козачого війська.

Був одружений на дочці таємного радника Крузе Зінаїді Олександрівні. Мав дітей: Володимира (1882) і Георгія (1890)

Дата смерті Сухомлинова невідома. За однією версією (Волков С.В. «Офіцери Російської гвардії») розстріляний більшовиками, по іншій («Останній намісник царя» / / «Омська газета» 04.09.2002) помер у Києві від тифу.

Комментарии

Сайт: Википедия