Наши проекты:

Про знаменитості

Василь Семенович Стус: біографія


Василь Семенович Стус біографія, фото, розповіді - український поет, правозахисник, політв'язень, з 2005 року - Герой України
-

український поет, правозахисник, політв'язень, з 2005 року - Герой України

Біографія

Народився 8 січня (за іншими даними - 6 січня) 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області.

Був молодшим сином в селянській родині, збіднілої в результаті колективізації і врешті-решт перебралася до Донецької області.

У старших класах підробляв на залізниці, тоді ж познайомився із забороненою в СРСР літературою українського «Розстріляного Відродження». Після закінчення школи (1954) вступив на історико-філологічний факультет Донецького державного педагогічного університету, де навчався у літературній студії під керівництвом Т. Духовного; потім працював у сільській школі вчителем української мови та літератури.

Рік по тому був покликаний в армію, служив на Південному Уралі (де в результаті нещасного випадку втратив фалангу пальця). У 1963 році Стус стає аспірантом київського Інституту літератури ім. Тараса Шевченка.

«Хрущовська відлига» стала для Стуса новою відправною точкою, з якої він почав свою активну творчу і політичну діяльність, він бере участь у протестах проти арешту Івана Світличного; публічно звинувачує КДБ у вбивстві художниці та дисидентки Алли Горської, був одним з тих, хто підписав «Лист-протест 139-ти». У результаті Стуса виключили з аспірантури, і він був змушений шукати тимчасову роботу.

У пошуках тимчасового заробітку був працівником будівельної бригади, кочегаром; півроку працював в історичному архіві, згодом - інженером технічної інформації. У цей час поета ніде не друкували, крім його декількох перекладів Гете і Гарсіа Лорки, опублікованих під псевдонімомВасиль Петрик.

4 вересня 1965 разом з І. Дзюбою та В. Чорноволом перед громадським переглядом фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі "Україна" публічно виступив з протестом проти хвилі арештів української інтелігенції.

Стус активно протестував проти реставрації культу особи. Відомі його листи до президії СПУ, редактора «Літературної України» Л. Дмитерку з гострою критикою його виступів проти Івана Дзюби (1969), в ЦК КПУ і КДБ, до Верховної ради УРСР, де він доводив шкідливість обмеження демократії, утисків прав людини.

7 вересня 1972 його заарештували за антирадянську діяльність. Приводом для арешту стало написане Стусом ще в армії чотиривірш:

n
n
n

Ватага бандитів, кагебістів,
nворов і гвалтівників
nв стольному засіли місті,
nкак партія більшовиків.

n
n
Оригінальний текст(укр.)
n
n

кубло бандитів, кагебістів,
nзлодіїв та ґвалтівніків
nу стольному засілі місті
nяк Партія більшовіків.

n
n
n
n
n

Відбувши п'ять років табірного ув'язнення і два роки заслання в Магаданській області, поет повернувся до Києва, де продовжив свою діяльність, виступаючи за підтримки західних організацій в захист «в'язнів совісті». З 1978 року він був почесним членом англійського «Пен-клубу».

Вже на початку 1980 року Стуса затримали вдруге, і він отримав 10 років позбавлення волі. 4 вересня 1985, на другий день сухого голодування в карцері табору 389/36 поблизу села Кучино Пермської області, ймовірно був убитий спеціально підсаджені до нього в камеру карним злочинцем, не доживши всього декілька місяців до звільнення всіх політв'язнів на початку горбачовської перебудови.

У 1989 році прах Василя Стуса був урочисто перевезений на Україну і похований в Києві.

Пам'ять

  • У 2001 році на будинку філологічного факультету Донецького Національного університету був встановлений пам'ятний барельєф поету В. Стусу. Скульптор Піскун, Віктор Федорович, архітектор Л. Бринь.
  • У 2008 році Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену Василю Стусу. На реверсі цієї монети портрет Стуса розташований на тлі стилізованої мозаїки «Жінка-птах» Алли Горської.

Нагороди

  • У 1993 році Стусу була посмертно присвоєно Національна премія Україна імені Тараса Шевченка.
  • 26 листопада 2005 «за незламність духу, жертовне служіння Україні і національній Ідеї, високі гуманістичні ідеали творчості» президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв В. Стусу звання Героя України.

Творча діяльність

Автор численних віршів та низки критичних статей. Перекладав на українську мову Кіплінга, Гете і Рільке.

Поширена думка, що в 1985 році, перебуваючи в ув'язненні, був висунутий на звання лауреата Нобелівської премії з літератури, проте помер раніше, ніж питання про її присудження міг бути розглянутий.

Зошит з останніми віршами та перекладами (загальною кількістю близько 500), ціла книга, названа автором «Птах душі», так і не вийшла на волю. Не була вона повернута родичам і після смерті поета.

Джерела

  • Василь Стус. Ось так і ти ЗГОРАЙ / Отак І ти згоряй. Двомовне видання: Поезія: - Київ: вид. центр «Просвіта», 2005 р.. - 288с.: Іл. - Хрон. укр., рос. (Редактор і упорядник Віктор Грабовський; Вступ. Слово Є. Сверстюка; Післямова Л. Лук 'яненко; Переклад на рос. Л. Сироти та А. Ткаченко; Іл. П. Заливахи) - ISBN 966-8547-49-7
  • Журнал «Дружба Народів». Вірші. З українського. Переклад Оригинал
  • Стус Василь. Поезії - Вірші. Двомовне видання: Поезія: - Харків: вид. «Права людини», 2009 р. - 184 с.: Іл. - Хрон. укр., рос. (Упорядник Оригинал; відп. За випуск Євген Захаров; переклад на російську Олександр Оригинал) - ISBN 978-966-8919-78-7

Комментарии

Сайт: Википедия