Ерколе Строцці: биография

Вдова Ерколе, Барбара Тореллі писала 17 березня 1509 до Франческо Гонзага, покровителю своєї дочки Джулії, що вона схиляється до передостанньої з цих гіпотез.

Тим не менш, хто б не скоїв вбивство, все зізнавалися, що в будь-якому випадку воно скоєно з потурання Феррарского герцога, про що свідченням стало повна відсутність розслідування злочину:

За вказівками вчених, на мотиви герцога Феррарского могло вплинути і наступний лист. У листі маркізи Мантуї до Альфонсо д'Есте, датованим 15 серпня 1507, Ізабелла пише своєму братові, що хоча вона вірить в благі наміри Ерколе Строцці, вона рекомендує Альфонсо не повідомляти йому таємниці, тому що «зять месери Ерколе Уберто дельї Уберті, який є найбільшим шахраєм в цьому місті і моїм особистим ворогом, приїжджає часто в Феррару шпигувати і зупиняється біля Строцці ». Юлій II в 1510 році на аудієнції, даної Феррарском послу Руїні, кинув йому в обличчя звинувачення - втім, цей тато воював з герцогом Альфонсо все життя і пристрасно його ненавидів.

Чудова церемонія поховання пройшла в соборі Феррари. Промова на похоронах Строцці вимовив Челіо Калканіні (Celio Calcagnini) Як і його батько, Ерколе похований в церкві Санта Марія дель Вальдо у Феррарі.

Коли через 2 дні після вбивства герцог Альфонсо не зробив нічого для її розслідування, Барбара разом з двома братами покійного, Гвідо і Лоренцо, вирушила до Мантуї, щоб попросити Франческо II Гонзаго, чоловіка Ізабелли д'Есте, про допомогу, який , втім, також нічого не зробив.

Твори

Творчість Ерколе Строцці є плодом витонченої придворної культури.

• Незакінчена поема його батька, вихваляє герцога Борса д 'Есте, також не була доведена до кінця Ерколе
• 5 сонетів на італійській мові, якою вульгарний мову він використовував, щоб вони були зрозумілі його улюбленої Барбарі

• «Venatio», поема Ерколе Строцці, присвячена Лукреція Борджіа, описується вигадана полювання, яку влаштовує Карл VIII Французький на честь Чезаре Борджіа в той час, коли більшість християн готується до вторгнення в Італію. Королю складають компанію Іпполіто д'Есте, Галеаццо да Сан Северіно і Нікколо та Корреджіо, а також Марулло, Бембо, Тебальдео, Понтано, батька автора - Тіто Строцці, Тімтео Бенедетті, Джованні Піко і Джан Франческо Піко, а також молодого Аріосто, який витає у хмарах, розмірковуючи про своїх еротичних елегіях і скарби фей.

n

n

Pardalus et Tygris, thressa haec, gorynius ille,
nAmbo animis cursuque pares, postrema tenebant;
nQuos piger extremos, Areoste, emittis, ademptam
nDum tibu Pasiphilen turpu undignaris ab Hemo,
nDivisusque alio mentem, committere tristeis
nInremperstivis elegis meditaris amores.

n

n