Про знаменитості
Георг Вільгельм Стеллер: биография
В Іркутську і Байкальському регіоні: подорожі в 1739-1740 роках. Прибуття в Іркутськ (23 березня 1739). Літні маршрути по Предбайкалье - озеро Байкал, річка Витим, Баргузинський острог. Збір ботанічних матеріалів для «Іркутської флори». Тваринний світ байкальського регіону. Таймень. Зустріч з геодезистами Камчатської експедиції. А. Д. Красильников. Осінь в Іркутську (19 вересня 1739). Трактат «Топографічний опис різних місць близько Іркутська і Байкалу». Поїздка в Забайкаллі. Кяхта. Російсько-китайська торгівля в XVIII столітті. Буряти. Шаманізм. Киренськ. Річка Олена. Повернення в Іркутськ. Знайомство зі М. П. Шпанберг. Проект участі в експедиції до південних Курил. Продовження подорожі на Камчатку. Академічна група - професор астрономії Людовик Деліль де ла Кроер, ад'юнкт Г. В. Стеллер, студент А. П. Горланов, художник Йоганн Християн Беркан (1709-1751).
Шлях з Іркутська в Охотськ: березень - серпень 1740 Ілімськ, Удомск. Подорож до Якутська. Якути. Тунгуси. Стан шляхів сполучення і транспортні проблеми експедиції. Прибуття до порту Охотськ на березі Охотського моря (серпень 1740). Перша зустріч з капітан-командором В. І. Берингом. Плавання на однощоглові шітіка «Фортуна».
Дослідження Камчатки і північно-західної Америки
Камчатка: дослідження в період вересень 1740 - травень 1741 років і серпень 1742 - липень 1744 років. Прибуття на півострів (21 вересня 1740). Зустріч зі студентом С. П. Крашенинникова. Зимівля у Большерецькому острозі. Організація першої камчатської школи. Збір матеріалів з етнографії ітельменів. Географія Камчатки. Геологія і вулканізм Камчатки. Іхтіологічні дослідження та орнітологічні спостереження. Курільцю - айни. Зимова експедиція на їздових нартах через озеро Курильські на мис Лопатка (2 лютого 1741 року). Запрошення для участі в морській експедиції до берегів Америки. Весняний переїзд в Авачинська губу. Остання зустріч з Крашенинникова (20 квітня 1741 року).
З Камчатки Стеллер в 1741 році вирішив відправитися з Берінгом далі і написав Гмелін, що він зважився на це як на відчайдушний крок, шукаючи «entweder seinen v?lligen Untergang, oder durch Wichtige und seltene Entdeckungen einen Weg zu seinen V?lligen Auss?hnungen »[До 1]: 363
Гмелін розповідав пізніше:177-178, що він і Міллер відмовляли його від поїздки на Камчатку:
nnn... Ми могли б йому, втім, представляти незручності як завгодно великими: це було б йому зайвим спонуканням до цього важкого підприємству, до якого він вже проклав собі дорогу своїм колишнім подорожжю. Він не був обтяжений гардеробом. Оскільки треба було все майно везти з собою через Сибір, у нього його було так мало, як тільки можливо. Для пива, меду і горілки у нього був тільки один стакан. Вина він не вживав зовсім. У нього була тільки одна миска, з якої він їв і в якій він готував всі свої страви. Для них йому не був потрібен кухар. Він все варив сам і все як можна простіше, так що суп, овочі і м'ясо поміщав в один горщик і варив всі разом. Він легко переносив чад від куховаріння в кімнаті, де він працював. Йому не потрібні були перуку й пудра. Будь-які туфлі і будь-які чоботи йому годилися; при всьому цьому він ніколи не розгнівався на погані життєві умови; він завжди був у доброму настрої, і, чим незвичніше йшли його справи, тим радісніше він був. При цьому ми помічали, що, незважаючи на повну невпорядкованість, яку він виявляв у своєму способі життя, він тим не менш завжди був вкрай акуратним у виконанні своїх спостережень і невтомним у всіх своїх підприємствах.
NnnОригінальний текст(нім.)nnn... zu welcher er sich durch seine bisherige Reise schon gleichsam den Weg gebahnet hatte. Er war mit keinen Kleidern besehweret, weil man die Haushaltung durch Sibirien mit sich f?hren muss so hatte er sie so klein, als immer m?glich, eingerichtet. Sein Tringef?ss zum Bier war eines mit dem Trinkgef?ss zum Meth und Brandwein .- Wein verlangte er gar nicht. Er hatte nur eine Sch?ssel, daraus er speisete, und in welcher er alle «eine Speisen anrichtete. Zu diesen gebrauchte er keinen Koch. Er kochte alles selber, und dieses auch wieder mit so wenigen Umstanden, dass Suppe, Gem?se und Fleisch in einem Topfe zugleich angesetzt und gekocht wurden. Er konnte den Qualm davon in der Stube, da er arbeitete, gar leicht ertragen. Er brauchte keine Per?cke und keinen Puder: ein jeder Schuh und ein jeder Stiefel war ihm gerecht; er hatte bei allem diesem keinen Verdruss ?ber die elende Lebensart; er war immer gutes Muth und je unordentlicher alles bei ihm zugieng desto frolicher war er. ... Dabei merkten wir, dass ohngeachtet aller der Unordnung, die er in seiner Lebensart von sich blicken liess, er doch in Anstellung seiher Wahrnehmungen ?beraus p?nktlich, und in allen seinen Unternehmungen unerm?det war.
n
