Володимир Бенедиктович Станкевич: біографія

Ранні роки

Середню освіту здобув у Ризі та Петербурзі, гімназію закінчив у Петербурзі (1903). Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1908). Був залишений при кафедрі для підготовки в професуру. У 1913 отримав ступінь магістра, у 1914 затверджено приват-доцентом кримінального права. З початком Першої світової війни вступив до військового училища. Закінчивши училище в 1915, служив військовим інженером. Пізніше в Петрограді в училищі військових інженерів викладав фортифікацію. Випустив спільно з генералом Яковлєвим і полковником Бартошевича підручник фортифікації.

Роки революцій

Був секретарем фракції Трудової народно-соціалістичної партії в Державній думі. У 1917 був обраний до Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів. У травні 1917 став начальником кабінету військового міністра О. Ф. Керенського, в червні призначений комісаром Тимчасового уряду на Північному фронті, в кінці вересня - комісаром Тимчасового уряду в Ставці Верховного головнокомандуючого в Могилеві при начальнику штабу генерала М. М. Духонін. Брав участь у спробах придушити більшовицький переворот, одним з останніх залишив Зимовий палац і потім Гатчини, намагався організувати опір в Могильові. Двічі заарештовувався більшовиками і жив напівлегально, поки йому не вдалося виїхати в травні 1919 до Німеччини.

Берлін

З серпня 1919 чотири роки прожив у Берліні, заснував проіснувала рік політичну групу «Світ і праця ». Група проповідувала «культурне примиренство» (мається на увазі часткове примирення з більшовицьким режимом в Росії), до якої примкнули Г. Н. Брейтман, С. Я. Шклявер, А. С. Ященко, Роман Гуль, Ю. Офросімов, Е. А . ляцких та інші. У квітні - жовтні 1920 спільно з В. В. Голубцова редагував і видавав журнал «Життя», керував видавництвом «Знання».

Литва

У 1922 переїхав в Каунас. З вересня 1923 доцент, пізніше професор Литовського університету, завідувач кафедрою кримінального права. Читав курси кримінального права і торгового права. Одночасно займався адвокатською практикою, був членом Ради адвокатів Литви, кілька років член правління Товариства правознавців Литви.

Еміграція

З наближенням Радянської армії в 1944 емігрував до Німеччини. Один із засновників і президент (1948-1949) Балтійського університету в Німеччині. У 1949 р. переїхав до США, займався науковими дослідженнями в Бібліотеці Конгресу у Вашингтоні. Співпрацював в американських російських виданнях «Новий журнал» і «Новое русское слово», а також в багатотомній «Литовської енциклопедії» («Lietuvi? enciklopedija»), що видавалася з 1950-х у Бостоні, для якої написав ряд статей.

Твори

Виробив своєрідну систему історіософських, геополітичних та етико-гуманістичних поглядів. Автор тематично різноманітних різного роду роботи російською, литовською, німецькою, англійською мовами - від науково-популярної біографії Д. І. Менделєєва та оглядів динаміки світової економіки до критики екзистенціалізму і трактату про коріння зла:

• Baud?iamosios teis?s paskaitos. 1925.
• The Star of the East and Asoka's Wheel. 1962.
• Lietuvos Statutas ir Hammurabi kodeksas. 1946.
• Pasaulinio ?kio dinamika. 1936 (те ж на німецькій, 1937).
• Pikto ?altinis. 1950 (те саме на англійській, 1954).
• ?vaig?d? i? Ryt? (Karalius Asoka). 1936, 1959 (те ж на німецькій, 1937, російською, 1959, англійською, 1962).
• Baud?iamosios teis?s istorijos pamatiniai bruo?ai. 1932.
• Homo Gaudens: Радість як джерело цивілізації. 1950.
• Mendelejevas. 1940.
• Dolus eventualis. 1914.
• Спогади: війна і революція. 1920.
• Institutions of the USSR Active in Arctic Research and Development. 1958; 1959.
• The Big and Small States. 1947.
• Didel?s ir ma?os valstyb?s. 1938 (те саме на англійській, 1947).
• Боротьба з небезпечним станом, як основне завдання нового кримінального права. 1914.
• Менделєєв. Одна тисяча дев'ятсот двадцять три (пізніше той же литовською мовою, 1940).
• Dynamik der Weltwirschaft. 1937.
• Pasaulin?s istorijos dinamika. 1934. (То ж російською, 1934).
• Долі народів Росії. 1921.
• Про екзистенціалізмі. 1953.
• Indijos karaliaus turtai. 1936 (роман, виданий під псевдонімомA. Kosa).
• На великому Півночі. 1923.
• Egzistencializmo tamsa ir ?viesa. 1954.
• The Root of Evil. 1954.

Комментарии

Сайт: Википедия