Орест Сергійович Солонник: біографія

n10 вересня 1914 Орест Солонник був прийнятий в Морське училище. 1 травня 1917 він був проведений в чин старшого гардемарина. На посаді вахтового начальника допоміжного крейсера «Троян» та ескадреного міноносця «Зоркий» Солонник перебував у плаванні по Чорному морю. У червні 1917 року, командуючи десантним загоном, брав участь у висадці в Ризі і Орту на турецькому узбережжі. 12 вересня 1917 Солонник повернувся для продовження навчання в Морське училище. 12 березня 1918 Орест Солонник був звільнений з училища, а 26 березня 1918 року по розформуванню училища відрахований в розпорядженні штабу Балтійського флоту. 27 травня того ж року був демобілізований.

З грудня 1918 року Солонник у складі 3-ї Української радянської армії. 11 березня 1919 Орест Сергійович був призначений командиром морської роти і бронекатери № 2 Дніпровської флотилії, а 1 квітня 1919 року - завідувачем штурманської частиною. 15 квітня того ж року молодий командир був призначений начальником оперативної частини штабу Дніпровської флотилії, керував операцією по розгрому банда отамана Зеленого під Києвом 17-26 липня 1919 року. У вересні 1919 року Солонник виконував посаду начальника похідного штабу Дніпровської флотилії, а з 27 жовтня - для доручень при командуючому Дніпровською флотилією. 2 травня 1920 Орест Сергійович був призначений начальником дивізіону канонерських човнів і десантних частин Південної групи Дніпровської військової флотилії, 1 червня - помічником начальника оперативного відділу по морській частині, 17 червня - помічником начальника служби зв'язку і з 27 червня - начальником служби зв'язку Дніпровської флотилії. 20 серпня 1920 Солонник прийняв під своє командування канонерського човна «Могутній» Дніпровської флотилії. 1 жовтня того ж року він був призначений прапор-штурманом флотилії. 1 березня 1921 Орест Сергійович був призначений помічником начальника загону суден з оперативної частини, одночасно з 23 березня по 1 квітня і з 2 вересня по 6 жовтня тимчасово виконував обов'язки командувача Дніпровської флотилії. З 1 лютого по 31 жовтня 1922 Солонник займав посаду начальника штабу Дніпровської флотилії, одночасно 11-23 травня і 5-21 серпня тимчасово виконував посаду начальника Дніпровської флотилії.

1 листопада 1922 у зв'язку з розформуванням Дніпровської флотилії, Солонник був призначений головою ліквідаційної комісії. 24 лютого 1923 він був відрахований в розпорядження Стройового управління Морського штабу республіки і 1 березня призначений старшим виконавцем робіт, а 19 серпня - помічником начальнікака стратегічній частині Оперативного відділу Морського штабу Республіки. 1 жовтня 1923 Солонник був призначений помічником начальника стратегічного відділу Оперативного управління штабу РСЧФ.

З 13 жовтня 1925 року по 30 червня 1928 Солонник навчався на військово-морський факультеті Військово-морської академії та під час навчання проходив стажування на посаді старшого помічника командира ескадреного міноносця «Незаможник» морських сил Чорного моря.

1 березня 1929 Орест Сергійович був призначений помічником начальника 2-го відділу 1-го управління Штабу РККА. У 1930 році він обіймав посаду начальника 8-го сектора ГУ РСЧА. 25 січня 1932 Солонник був призначений начальником штабу Астрахано-Каспійської військової флотилії. 9 березня 1932 Орест Сергійович був переведений на Тихий океан на посаду начальника штабу морських сил Далекого Сходу. 26 листопада 1935, у зв'язку з введенням в РСЧФ персональних звань, йому було присвоєно звання капітана 1-го рангу, а 23 грудня він був нагороджений орденом Леніна.

26 липня 1937 Солонник був заарештований, а вже 29 липня засуджений до вищої міри покарання. 31 серпня 1937 Орест Сергійович був звільнений з лав РСЧФ за ст. 44 «в».

27 липня 1957 Солонник Орест Сергійович був посмертно реабілітований.

Комментарии

Сайт: Википедия