Сигізмунд Корибут: биография

Корибут почав переговори з Сигізмундом, з наміром примирити католиків і гуситів. У своїх листах до Вітовта він просив його стати посередником у цих переговорах. Ця таємна переписка потрапила до рук радикальних таборитів, і в кінці в 1427 року Корибута, на чотири місяці, заточили у в'язницю в замку Вальдштайн. Однак його популярність серед народу була настільки велика, що таборити, що уникнути повстання, вирішили відправити його під конвоєм до Польщі. Деякий час перебував у Ратиборським князівстві у своєї сестри Олени. Тут він зібрав своїх пришильників: гуситів, поляків, литовсько-руські дружини, до нього приєдналися війська Федора Острозького.

З квітня 1430 Сигізмунд Корибут брав участь у гуситском русі в Сілезії, де намагався закріпитися. Вони зайняли місто Глівіце, і оголосив його своєю резиденцією. Проте Конрад Олесницький напав на місто і спалив його.

У 1431 році новий Великий князь Литовський Свидригайло Ольгердович закликав Корибута до себе на службу. Переписка потрапила до рук Ягайло, що дозволило останньому звинуватити Свидригайло в зв'язках з гуситами.

Падіння гуситського рух після битви у Липа змусило Корибута у 1434 році обхідними шляхами (через німецькі князівства, Балтійське море та Ригу) повернутися до Литви. У цей час у Литві, йшла громадянська війна між Сигізмундом Кейстутович та Свидригайлом Ольгердовичем за Литовський великокнязівський престол. Корибут став на бік Свидригайла (свого дядька), але за переказом польського хроніста Яна Длугоша, намагався помирити Сигизмунда Кейстутовича і Свидригайла:

n

наполегливо просив, щоб усю справу, через яку виникла ця війна між великим князем Жигимонтом і князем Свидригайлом, віддати на з'ясування, суд та вирок Папи, імператора Сигізмунда, кого-небудь з католицьких королів або князів.

n

У вирішальній битві під Вількомиром 1 вересня 1435 , що закінчилася перемогою поляків, був поранений і помер у полоні (можливо, був убитий).